«Мами́»
Мами ж наші, мами, не плачте за нами, Не плачте за нами... «Ніколи не кажіть, що ви не зможете щось пережити, бо ви не знаєте власної сили». ... «Люди не дуже чуйні до чужого плачу. Вони добрі тільки до свого». … «І насправді я не плачу. То мої сльози без дозволу витікають із мене — і я забула, як їх спинити… може, вони хочуть поповнити запаси води на земній суші, а потім хтось їх опріснить, щоб була хоч якась користь із цих солених сліз, яким нема ні ліку, ні стриму — але є пояснення». … «Такої чорної і твердої дороги немає більше ніде у світі, як дорога матері до могили Сина». ... Мами ж наші, мами, не плачте за нами, Не плачте за нами... Драма на шість дій... У своїй новій книзі Марія Матіос розповідає історії п’яти жінок. Усі вони — різні, у кожної своя доля, але об’єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства. Зара
