Різдвяні історії Чарльза Діккенса

Коли всі гроші витрачені на новорічні подарунки, час згадати про справжні цінності. Тут якнайкраще допоможе історія одного скнари, що за одну різдвяну ніч перетворився на щедрого й милосердного дядечка. Робити добро і замислюватися над своїми вчинками потрібно вже зараз. Інакше буде запізно…

«Різдвяна пісня у прозі» (А Christmas Carol) Чарльза Діккенса – одна із найвідоміших, найпопулярніших і найулюбленіших різдвяних історій в цілому світі.

Свою першу різдвяну повість Діккенс написав 1843 року в теплій сонячній Італії. Тішачись яскравими південними краєвидами та мальовничими історичними руїнами, письменник так засумував за вічно сірим, задимленим і вкритим туманом Лондоном, що сів писати щось про любе серцю місто. На той час він був уже досить знаним літератором, автором кількох романів. Але нічого «реалістичного» придумати чомусь не вдавалося – Лондон був надто далеко, ніби «за трьома морями», й видавався майже казковим, тож у голову лізли тільки всілякі химери. Тож, Діккенс наважився взятися за твір «із привидами та чудесами». До речі, історія, описана у книзі, базується на одній із оповідок, котрі письменник переповідає у своїх знаменитих «Посмертних записках Піквікського клубу». Йдеться про грабаря Гебріела Грабба, якого викрали гобліни, та влаштували йому ну просто дуже незабутнє Різдво.

Здавалось би, простий сюжет, цілком очікуваний для англійської літератури, вкоріненої у християнську традицію, та у поєднанні з неперевершеним гумором Діккенса, яскраво виписаними персонажами, несподіваним синтезом казкового та реалістичного шарів викликали неймовірний захват у читачів.

Відтоді й аж до самої смерті Діккенс майже щороку писав по одному різдвяному твору – повість чи оповідання, самостійно чи у співавторстві, деякі з них він друкував під власним ім’ям, деякі анонімно, деякі під псевдо. Усього в його доробку понад десяток таких творів, але найбільшою читацькою увагою й донині користується цикл «Різдвяні повісті», написаний у теплій сонячній Італії протягом 1843‑1848‑х років: розпочинає його «Різдвяна пісня», а далі йдуть «Новорічні дзвони», «Цвіркун домашнього вогнища», «Битва життя» й «Одержимий». Залучав письменник до праці в цьому жанрі і своїх друзів – колег по перу, прохаючи їх написати «що-небудь» до грудневих номерів тих часописів, у яких працював. Незабаром вже й особливо припрошувати нікого не треба було – у середині 1860‑1880-х років «різдвяні історії» стали наймоднішим жанром родинно-дитячої літератури.

Говорять, начебто головним мотивом написання цієї історії було цілком прозаїчне бажання письменника – заробити грошей та віддати позику у 270 фунтів. Уперше «Різдвяна пісня» була опублікована в Лондоні у середині грудня 1843 року. За кілька тижнів шеститисячний наклад був розкуплений. Невдовзі ж всі книгарні Англії та США були заповнені «піратськими» виданнями книжки, тож очікуваних грошей Чарльз Діккенс так і не заробив… Оцінена лише у 230 фунтів, його книжкова історія змінюватиме світ та надихатиме людство впродовж багатьох наступних років…