УКРАЇНСЬКЕ КІНО: ПОЧАТОК

Харківці бачили кіно, але воно було французьким: це були покази стрічок братів Люм'єр, Монне, концерна «Гомон», а в грудні 1896 року саме в Харкові відбулися перші на теренах України публічні кіносеанси вітчизняного кіно. Провів їх Альфред Федецький, на той час знаний фотограф, режисер, оператор і кіномеханік. Саме він зняв перше кіно всієї імперії: і воно було харківським і про Харків... 

Альфред Костянтинович Федецький  мав власне фотоательє у Харкові -  захоплено експериментував і випробовував усі технічні новації тогочасної фотосправи, робив кольорові, рельєфні, стереоскопічні, рентгенівські знімки. Винайшов різні методи нанесення фотозображення на тканину, емаль і порцеляну, проводив цікаві досліди зі звукозапису.

У портретах він відкинув усталені канони, відмовився від статичної композиції знімку, від шаблонних позувань, а його пейзажні зйомки, подібні живописним полотнам, художники переносили на полотна, а типографії друкували з них листівки. Творчість харківського майстра відзначали на міжнародних виставках, Федецький отримував знаки уваги та подарунки від монархів.

Ставши першокласним майстром фотографії, Федецький не зупинявся на досягнутому. Він був людиною творчою, захоплювався технічними новинками і науковим прогресом, то ж кінематограф сприйняв як дивовижний здобуток людського генія та прийняв новий виклик. Для фотовиставки в Лондоні він підготував альбом архітектури монастирів, за нього отримав медаль, а головне — грошову премію, яка пішла на придбання двох кінокамер. 

Перша кінозйомка відбулася 30 вересня 1896 року в Харкові. У газеті «Південний край» повідомлялося, що Альфред Федецький «зняв на кінетографічну плівку перенесення ікони Озерянської Божої Матері по вул. Катеринославській упродовж 1,5 хвилини». Це були перші кінозйомки на території російської імперії, зроблені вітчизняним оператором. 

У Харкові стояв козачий полк, і Федецький зацікавився життям козаків - так з'явився фільм «Джигітування козаків». Наїзники виконували на скаковому іподромі складні та ризиковані вправи, демонстрували виправку і хвалилися гарними конями. Трохи пізніше Федецький зняв ще кілька фільмів: «Вигляд харківського вокзалу в момент відходу поїзда з начальством на платформі», «Народне гуляння на Кінній площі в Харкові» та деякі жанрові сценки з життя містян.

Увесь цей час у харківській пресі з'являлись повідомлення про зйомки, які підігрівали цікавість публіки. Перед першою кінопрем'єрою Федецький влаштував щось на кшталт преспоказу. До ательє він запросив кореспондентів харківських газет і представників влади. Гостям показали фільми й оголосили про майбутню демонстрацію в Оперному театрі. За день до прем'єри в газетах з'явилися схвальні відгуки. 

Перший на території України та взагалі в тодішній російській імперії сеанс кіно відбувся 2 грудня 1896 року. В програму наступного сеансу, що відбувся 7 грудня, Федецький включив кілька нових сюжетів. Містянам припали до душі ці перші сеанси! Рецензенти відзначали високу технічну якість зйомки, а глядачі ділилися незабутніми враженнями. Так, там рвалась плівка, там «поїхали» кадри, але вони викликали захоплення.  Кіносеанси Альфред Костянтинович провів із благодійною метою, пожертвувавши увесь збір на користь бідних, які не мали коштів для викупу зимового одягу з ломбарду. До речі, Федецький щороку вносив пожертвування у міський ломбард для видачі застав найбіднішим людям. 

За рік Альфред Федецький приступив до зйомок ігрових сцен: відзняв виступ фокусника Альбаніна сцені театру. Це була одна з перших у російській імперії кінозйомок, для якої спеціально позував актор. Стрічка ця стала передвісницею ігрових фільмів. 

Достаменно відомо, що фільми Федецького були за кордоном, і Люм’єри вели з ним перемовини, щоб він став їхнім оператором і забрав своє прізвище з фільмів, щоб було лише прізвище Люм'єр. Так працювали багато операторів тієї епохи. 

На жаль, згодом Федецькому довелося припинити кінематографічну діяльність: сеанси у Харкові не окупили високу вартість плівки і хімікатів на її обробку, аренду театру. Кіновиробництво виявилося надто дорогим захопленням. Фільми Федецького не збереглися, проте якісь із них можуть перебувати у Французькій синематеці, де зберігається багато неатрибутованої ранньої кінохроніки.

 

З Днем українського кіно всіх причетних!!!