ТРИМАЙСЯ ЗА СВІТЛО...
у неї до війни було два
у мене завжди був один
у мене завжди був один
і спробуй комусь іще поясни
що в неї і досі ще два сини
що той ясноокий не вмер, не зник
вона його родить щодня під крик
але крик жінки, не немовля
а хлопчик усе не кричить ніяк
хоча вона родить його щодня
він дивиться мовчки із темноти
так ніби благає їй помогти
але вона родить його сама
між нею і мною тепер пітьма
так ніби благає їй помогти
але вона родить його сама
між нею і мною тепер пітьма
бо в мене син і у неї син
у неї до війни було два
а в мене завжди був один
у неї до війни було два
а в мене завжди був один
і спробуй комусь іще поясни
що з нею на двох у нас три сини
що з нею на двох у нас три сини
Світлана Поваляєва:
"Зловила себе на думці, що от зараз мені напише Віка і я їй подякую, і ми писатимемо одна одній "обіймаю тебе, дорога", "люблю" і ніяковітимемо, бо ж неможливо розрадити в цьому болі, тільки триматися одна за одну, щоб не захлинутися.. а Віка не напише уже.. і триматися можна лише за світло".
бо в мене син і у неї син
у неї до війни було два
а в мене завжди був один
Світлана Поваляєва
Я чекаю – не вмію, а вчуся
Без надії, без страху, без сил
І здається мені, що лечу
Як підстрелений ґвинтокрил
І якимось дивом не падаю
Там, де є чужі і свої –
Просто плаваю в небі і згадую
Всі непройдені нами плаї
І невнюханий степ, і моря нерозплавані,
І розплавлені дотики між
Урбаністикою й вулканічною лавою,
Диким плесом річкових міжніжжж
І здається, землі не торкаюся
Доки ти не повернешся ще
У світи, що насправді складаються
Із роздертих жагою пащек
"Ніхто не народжується для війни. Рома був такий світлий і досконалий, що, звісно, повстав би (і таки повстав) проти будь-якої несправедливості, але він точно не мріяв убивати живих істот, навіть якщо це наші одвічні вороги... Рому вбили росіяни, тож, навіть коли закінчиться війна і Україна переможе, він, як тисячі українських воїнів, ніколи не повернеться додому і не матиме власної родини і власних дітей, про яких мріяв. Я хочу, щоби пам’ятали про це ті, хто досі прагне порозуміння з росіянами. У заповіті Роман написав, що він не прощає ворогів. Не прощаю і я. І ніколи не прощу", - написала письменниця Світлана Поваляєва... громадський активіст, доброволець, розвідник 93-ї ОМБр "Холодний Яр" Роман Ратушний загинув 9 червня 2022 року. 5 липня 2023 року йому мало бути 26...
Я не умру від смерти —
Я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
Не маятиме стяг.
Я молодим, молодим умру —
Бо чи стану коли старим?
Залиш, залиш траурну гру.
Розсип похоронні рими.
Я умру, умру в Патагонії дикій,
Бо належу огню й землі.
Рідні мої, я не чутиму ваших криків,
Я — нічий, поет світових слів.
Я умру в хвилю, коли природа стихне,
Чекаючи на останню горобину ніч.
Я умру в павзу, коли серце стисне
Моя молодість, і життя, і січа.
30. VI. 1917
Михайль Семенко
Коментарі
Дописати коментар