49,5° – паралель Полтавської гравіметричної обсерваторії

Найкраще сюди приходити погожого дня пізно ввечері, десь з 21 до 23 години. Тоді на Місяці видно кратери, гори, долини. Видно зірки, планетарні туманності та планети. Всесвіт вабить і зачаровує…

49,5°. Саме на цій паралелі мала розташовуватися унікальна наукова лабораторія, що  поєднала би геофізичні, геодезичні та астрономічні дослідження. Свого часу відомий астроном, гравіметрист і геофізик Олександр Орлов, очільник Одеської астрономічної обсерваторії, щоб визначитися з місцем для майбутньої установи об’їхав усю північну півкулю по цій широті і зупинився саме у Полтаві, на її північній околиці – Павленках, у колишньому помісті художників Григорія та Івана Мясоєдових.

49,5°. Чому саме ця паралель? На ній можна спостерігати високо в зеніті дві яскраві зірки – Альфа Персея та Ета сузір’я Великої Ведмедиці. Зазвичай астрономічні спостереження проводяться вночі, але академік Орлов був оригіналом - вирішив проводити астрономічні спостереження не лише вночі, а й вдень, і для цього потрібна була саме ця паралель 49,5°. 

А ще був геофізичний фактор: для встановлення високоточних і надчутливих приладив потрібні старі, глибокі підвали. Саме такі й були на історичній садибі відомих художників. Маючи за мету проведення спостережень за змінами широт і рухом земних полюсів, геофізичні дослідження сейсмічної активності Землі Олександр Орлов писав: «…придатним місцем для таких спостережень виявилась Полтава. Тут наявні глибокі льохи, будівництво яких відносять до XVIII століття. Було вигідно саме в них встановити горизонтальні маятники». 

І досі глибоко під землею тут є постамент, на який у 30-40-х роках ХХ століття встановлювали прилади, що визначали земні припливи. Це вид спостережень, який дозволяє вивчати внутрішню будову землі за переміщеннями Місяця і Сонця та інших небесних космічних тіл. Зараз цей постамент має тільки історичне значення, оскільки вимоги до точності значно зросли в теперішній час, і зараз прилади заглиблюються на глибину 10 і більше метрів, для чого буряться спеціальні шурфи... Тут же у підвалі на іншому постаменті є фундаментальний геометричний пункт України для визначення сили тяжіння. 

І ще один фактор зіграв на користь саме цього місця: потрібна була будівля з доступом до води та електрики, де можна було би розмістити співробітників наукової установи. До речі, сама будівля, зведена відомим українським художником, майстром живопису та графіки Іваном Мясоєдовим, має історичну і культурну цінність.  

Це було у 1926 році. Відтоді й до сьогодні у Полтаві функціонує Полтавська гравіметрична обсерваторія – геофізичний та радіоастрономічний науково-дослідний центр, філіал Інституту геофізики імені Серафима Івановича Субботіна НАН України.

Одним із завдань обсерваторії була робота з гравіметричного картографування території України – в 1926–1938 роках тут провели величезний обсяг робіт. Гравіметрична карта України створювалася у більш ніж 500 пунктах майже 12 років, одним із провідних центів досліджень була саме Полтавська обсерваторія. Були відкриті ряд гравітаційних аномалій, в районах яких пізніше геологи знайшли поклади корисних копалин: якщо сила тяжіння в якомусь місці аномально велика, – це означає, що у цій точці залягають якісь важкі породи (залізна руда, вугілля),  якщо ж значення сили тяжіння відрізняється у меншу сторону, – там поклади нафти або газу. 

У Полтавській обсерваторії вивчали та вивчають динаміку земної кори, силу тяжіння, прогнозують землетруси, спостерігають за припливами та сейсмічними коливанням, досліджують обертовий рух Землі та пов’язані з ним геодинамічні явища. За допомогою радіотелескопів досліджують близькі та далекі космічні об'єкти. Насамперед – Сонце, бо все, що відбувається на Сонці через випромінювання, через радіацію, через гравітацію серйозно впливає на Землю, на все живе на нашій планеті, а також на космічну техніку. Крім Сонця, серед близьких космічних об'єктів, які досліджують, – система планети Юпітер і її супутника Іо. Цей супутник унікальний тим, що на ньому є діючі вулкани. Вивчають в обсерваторії й інші галактики - об'єкти, які віддалені від нас на мільйони і мільярди світлових років. Світловий рік − це така відстань, яку проходить промінь світла за один рік на швидкості 300 тисяч кілометрів за секунду.

Полтавський ряд спостережень яскравих зірок не має аналогів у світовій практиці широтних спостережень.

Вперше у світі за астрономічними спостереженнями саме Полтавської гравіметричної обсерваторії була обчислена добова нутація, що підтвердило наявність рідинного ядра Землі. Також на підставі багаторічних спостережень динаміки земної поверхні розроблена методика прогнозування сезонних вертикальних рухів шарів ґрунтів виключно за даними атмосферних опадів.

Радіоастрономічні дослідження в Полтавській гравіметричній обсерваторії провадять і нині, разом із колегами з інших установ України, Франції та Австрії.

Раніше сюди часто приходили цікаві до таємниць Космосу – подивитися на зірки. Тут є спеціальний екскурсійний телескоп, зі збільшенням у 150 разів. Колись він також використовувався з науковою метою, на ньому було встановлене фотографічне обладнання, але зараз його зняли. Іще один надпотужний радіотелескоп «Уран - 2», що теж є частиною Полтавської гравіметричної обсерваторії, розташований у селі Степанівка, Полтавського району. Він займає площу біля трьох гектарів і складається з 512 великих антен чудернацької форми. «Уран – 2» має статус національного надбання України.

Чи доводилося вам бувати у Полтавській обсерваторії?.. У квітні цього року минуло 100 років від дня її заснування.

I would fly you to the moon and back...