FACEBOOK. РОМАН КОЛЯДА:

Роман Коляда: ЖИТТЯ. ТАКЕ ТЕПЕР ЖИТТЯ.

25 лютого, ведучи нічний ефір зі студії, за кількасот метрів від якої точаться вуличні бої, я домовився сам з собою вважати, що вже помер. Так простіше, бо можна вже не боятися навіть коли справді страшно. Тож для мене все, що далі - бонус. Часом важкий, часто болючий, часом навіть щасливий в якісь миті. 

Звісно я волів би проживати персональні трансформації не такою дорогою ціною, не під час війни, в якій палає в той чи інший спосіб вся країна. А на тренінгах, під час коучінга чи психотерапії, приміром. Але вже як є. 

Щось обгоріло. Щось догорає у цьому полум'ї просто зараз. Але живий. Можу дихати. Чути запаморочливий запах від бузкових кущів, тендітних конвалій, черемхи та акацій, що білою піною вкривають землю. Писати і грати музику. Обійматися і цілуватися. Кохатися. Продовжувати вести нічні ефіри врешті-решт.

Але я весь час чую "внутрішнім нюхом" той лютневий сморід війни. Маю його за внутрішній камертон. Бо війну не закінчено. Вона триває і триватиме ще довго. Доки Мордор існуватиме в якійсь із форм. Це відчуття не повинне заважати жити. Воно стало однією з нот звукоряду життя. Ось війна. Ось мир. Ось життя. Ось смерть. Ось праця. Ось відпочинок. Ось концерт. Ось закупівля патронів та зброї для снайперів. Ось посильна допомога іншим волонтерам. Життя. Таке тепер життя.

3 червня 2022 року

Роман Коляда: Боєць інформаційного фронту. Радіоведучий і музикант. Люблю життя, жінок і бачити як вмирають вороги // Facebook

P.S. Гортаючи стрічку FACEBOOK, віднаходиш  чужі слова, які стають твоїми...