ОДІССЕЙ, ТАК МЕНЕ ЗВАТИ

Його історію всі знають ще зі шкільної лави. Він поплив у Трою воювати за чужу дружину-красуню, провів там 10 років, посварився з богами і плив додому ще 10 років...  Історія, яку ми знаємо, — про мандри, хитрість, відвагу і чоловічу переможність. Але що, як усе було не зовсім так?..

Автор іншої історії Одіссея - Володимир Єрмоленко, філософ, публіцист та есеїст, кандидат філософських наук, доктор політичних наук, викладач… 

«Ловець океану». Все починається тоді, коли закінчується подорож Одіссея: він повертається до Ітаки, проте там його ніхто не зустрічає. Дім стоїть випаленою пусткою, батько спить поряд з рабами і не впізнає його, Пенелопа зникла, а син подався у море на його пошуки. Одіссей залишається сам на сам з собою і починає розуміти, що ті 20 років він провів зовсім не там і не з тими, де слід. 

...я зрадив свій світ. Бо покинув його, без особливих причин, проміняв його на примару, на чужу війну проти далекої Трої, на чужу славу. Я не мав його покидати, я мав прив'язати себе до цього дерева, до цього будинку, до цієї жінки, до цього неба, ‒ бо я не мав рушати зі свого місця, бо я не мав зраджувати свого серця.

Ті, хто шукає слави, втрачають душу. Ті, хто шукає слави, втрачають здатність обійняти у мирі та спокої. Ті, хто шукає слави, втрачають здатність зупинитися.

Скільки друзів загинуло, скільки сердець розбито за час його блукань світами — не злічити. Є лише один вихід: пройти цей шлях ще раз, назад, і у кожного просити прощення...

...прожити своє життя наново. Виправляючи свої помилки, замолюючи свої провини, стираючи свої сліди, даруючи благо там, де досі ти ніс зло.

Одіссей здійснить свою подорож у зворотному напрямку, від Ітаки до Трої. Він знову зустрінеться з Сиренами, знову відвідає землю Навсикаї, знову буде на островах Каліпсо та Цирцеї, знову спуститься в царство Аїда.

Крок за кроком він дедалі краще розумітиме головні сили, які скеровують його життя: кохання, смерть, провину, красу і втрату... Коли тобі боляче, біль інших врізається в твою душу, як ворожа стріла.

Здається, що цю історію нашіптує сам океан: її хочеться вивчити напам’ять, щоб шепіт океану залишався поруч назавжди.

Океан бачить кожного таким, яким він є, і кожен герой в книзі — справжній. У цій історії багато суму, Одіссей багато перед ким завинив, він шкодує і роздумує про втрачене: час, друзів, любов. Кожна жінка, яку він кохав, залишилася з болем замість любові, кожна, кого він покинув, страждала. І водночас ця історія сповнена невимовної ніжності й кохання... 

Що є в Одіссея Єрмоленка, чого немає в Одіссея Гомера? «Це відчуття провини, – каже автор. – Одіссея пронизує відчуття провини, йому здається, що його історія наробить багато поганих речей. Гомерівський Одіссей, якщо подумати раціонально, це не досить приємний персонаж. Це людина, яка руйнує кілька міст, яка закінчує велику війну підступною мерзенною дією, якою є троянський кінь. Тому для мене був важливий момент спроби жити зі своїми помилками і намагатися виправляти їх. Можливо, це трішки християнізація античного образу».