НАРБУТ

Він був унікумом свого часу, але його багатий мистецький досвід невідомий і досі широкому загалу. Видатний український художник-графік, ілюстратор, дизайнер, один із засновників та ректор Української академії мистецтв. Автор перших українських державних знаків... Спадщина Георгія Нарбута вражає своєю різноманітністю. За досить короткий період він створив сотні мистецьких творів.

Георгій народився 25 лютого 1886 року в невеличкому хуторі Нарбутівка, Чернігівської губернії в родині збіднілих дворян. Із вікон родового маєтку відкривалися барвисті пейзажі – ці дитячі враження він перенесе на свої роботи.

У десять років вступив до Глухівської гімназії. У клас прийшов уже підготовленим учнем – вільно читав, писав каліграфічним почерком, гарно малював, до того ж чудово розбирався в жанрах та видах образотворчого мистецтва. Найулюбленішим заняттям хлопця був перепис текстів старовинними шрифтами, вимальовування заставок, літер і рамочок.

У 1906 році, закінчивши гімназію, Георгій разом із братом Володимиром переїжджає до Петербурга.

Він любив старовину, вивчав її та постійно звертався до старовинного мистецтва: гравюр, стародруків, портретів, геральдики, але не просто наслідував ці роботи чи робив стилізації, а інтерпретував цілком по-новому. Спершу, оскільки він не мав академічної художньої освіти, Нарбут майже буквально копіював твори інших художників, але згодом віднайшов власний стиль, для елементів старовинного мистецтва знаходив нові неочікувані поєднання, вводив їх до зовсім інших сфер використання графіки, як, наприклад, українські барокові портрети використовував для оформлення гральних карт, і в такий спосіб перетворював їх на щось цілком нове. Це цілком сучасний підхід.
Часом Нарбут працював у якійсь зовсім неочікуваній царині, наприклад, розробляв дитячі іграшки чи шив вбрання для костюмованих вечірок. Але найбільш відомий він як дизайнер книжкових обкладинок. Цікаво, що в Петербурзі, де Нарбут мешкав до 1917 року, його вважали чи не першим фахівцем з книжкового дизайну. Тоді художники оздоблювали книжки й робили для них ілюстрації, а Нарбут, окрім того, розробляв шрифти, обирав папір та інші матеріали для видань, тобто не просто прикрашав книжку, а сприймав її цілісно. Зважав на формат видання та розмір ілюстрацій, використовував техніки та кольори, які більше відповідали тогочасним можливостям і засобам друку, адже не кожен малюнок можна було відтворити, і співпрацював безпосередньо з друкарями, щоб його роботи якнайкраще придавалися для репродукування. Зараз ці процеси здаються очевидними, але тоді були абсолютно новітніми. Тому тогочасні дослідники називали його «конструктором» чи «архітектором» книжки.

Після революції Георгій Нарбут повернувся до Києва – будувати українську культуру… Тут він активно прислужився на ниві розбудови української державності. Сучасникам Нарбут добре відомий як автор проєктів державної символіки та українських банкнот. 

Визначним досягненням Нарбута і всієї української графіки стала його «Українська абетка», за створення якої брався двічі: 1917 року (14 літер) та 1919 року (3 літери)...

Абетка – архітвір митця – не лише взірець бездоганної графіки, а й результат творчого шляху художника та його національної самоідентифікації. Кожна промальована літера – цілісний художній твір! А взагалі, абетку ж створюють для дітей! Проте нарбутівська «Українська абетка» – зовсім не дитяча книга, вона й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.  Гранична простота й водночас вишуканість композиції, малюнка й кольору...

Апогеєм творчості Нарбута могли стати ілюстрації до перевидання «Енеїди» Івана Котляревського. На жаль, він встиг зробити лише одну ілюстрацію... 23 травня 1920-го у віці тридцяти чотирьох років Георгій Нарбут помер від тифу.

Він надихався зразками минулого, щоб творити сучасність. Постать Георгія Нарбута відображена в його творчому доробку та великій кількості послідовників його стилю. Його роботи початку ХХ століття можна сміливо брати до уваги у сучасних розробках. І це буде стильно, незвично і красиво.