МОЛИТВА

Власниця дитячого журналу «The Merry-Go-Round», який почали видавати в Лондоні 1920-го року, довго вмовляла свого доброго знайомого, автора іронічних п'єс та детективів, написати щось для часопису. Письменник відмовлявся, але 1922 року таки написав вірш «Versus» про те, як його син Крістофер Робін вчився молитися. 

Молитва

переклад - Мар'яна Савка

Хлопчик у ліжку стає на коліна,

Ронить в долоні голівоньку світлу. 

Цитьте усі! Особлива хвилина! 

Крістофер Робін прокаже молитву.

 

Господи милий, вислухай, прошу, 

благослови мою маму хорошу,

з мамою в ванній я вчився пірнати.

Боженьку, ледь не забув я про тата.

 

Як подивитись крізь пальчики, видно -

Там, на порозі, сукня блакитна,

Нянина сукня без каптура.

Боже, пошли моїй няні добра.

 

В ліжку лежати дуже приємно,

Хоч і під ковдрою трохи затемно.

Очі заплющу, згорнуся в калачик

От мене тут і немає неначе.

 

Дякую, Господи, день був прекрасний,

Щось я хотів ще сказати, ну, власне,

Тата згадав, а когось іще ні –

Благословення дай, Боже, мені!

За ілюстраціями Алану Александру Мілну порекомендували звернутися до Ернеста Шепарда. Письменник спершу був не в захваті від цієї ідеї, адже не міг уявити, як людина, що спеціалізується на політичних карикатурах, ілюструватиме дитячі вірші. Але коли він побачив перші ескізи, зроблені Шепардом, зрозумів – це те, що треба.

Зберігся оригінальний рукопис вірша з ілюстраціями - чорновий варіант роботи Мілна та Шепарда для видавців. Поруч із ліжком, схиливши голову, стоїть навколішки маленький хлопчик. Він проказує молитву... А намальована художником іграшка, що лежить на ліжку, була першим варіантом ведмедя, відомого нам під іменем Вінні-Пух...  

Згодом, поїхавши відпочивати  в Уельс,  Мілн безперервно писав вірші для дітей, і незабаром назбиралося їх на цілу збірку. «When We Were Very Young» вийшла 1924 року і одразу стала популярною. Саме у ній вперше з`явився літературний персонаж Крістофер Робін, а у 38-му вірші – маленький іграшковий ведмедик. І це стало початком...

Алан Александр Мілн усе своє життя наполягав: він не дитячий письменник, а його історії про Вінні-Пуха – історії не для дітей, а про дітей, які живуть в середині кожного з нас.