ВИШИВАНИЙ КОРОЛЬ УКРАЇНИ

Поклик серця чи розрахунок?

Цю історичну постать Україна ще має відкрити для себе...

Заради України він пішов з батьківської домівки, розірвав зв’язки з родиною, аристократичними колами Європи, віддав свої молоді роки, високе становище, титули, кошти і, зрештою, своє життя.

А почалося все  з того, що ще під час навчання у військовій академії ерцгерцог Вільгельм Франц фон Габсбурґ Лотаринзький почав серйозно цікавитися українською культурою, поглиблено вивчав мову, читав книги українських поетів та письменників, захоплювався творами Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки...

За власної ініціативи вісімнадцятирічний ерцгерцог інкогніто подорожував Гуцульщиною сорок днів. Під час подорожей Карпатськими горами жив в сільських хатах, вивчав мову та пісні, відвідував старовинні церкви. Радісні спогади про свої юнацькі мандрівки по Галичині він зберігав до кінця життя.

У лютому 1915 року закінчив академію, отримав звання лейтенанта австрійської армії та був відправлений до 13 полку уланів, який  формувався переважно із українців. У складі полку відбулося подальше знайомство Вільгельма з українцями, до яких він ставився з особливою прихильністю. Під його командуванням та з його ініціативи сотня повністю українізувалася, з її складу були вилучені угорці та поляки, місце яких заступили винятково українці.

У війську Вільгельм не тільки досконало опанував українську мову, але й почав вважати себе українцем, та постійно заохочував своїх підлеглих до активного національного самовизначення. Один із його солдат подарував йому вишиту сорочку, яку він почав відкрито носити, як в полку так і поза ним. За те, а також за його патріотизм та палку любов до України, його почали називати Василем Вишиваним…

Українською ерцгерцог Василь Вишиваний розмовляв до кінця своїх днів. Навіть під час допитів слідчим НКВС відповідав виключно українською. Загинув він у Лук’янівській тюрмі в 1948 році.

Історики говорять,  що свого часу він розглядався в габсбурзькій монархії навіть як король майбутньої України... Австрійський ерцгерцог... взяв собі українське ім'я,  вивчив українську мову, писав вірші українською, служив в українському війську та загинув за Україну. Хоча міг обрати зовсім іншу долю... Чи долю не обирають?... 

P.S. Знання та вивчення мови, насправді, не є проблемою, треба лише з повагою ставитись до народу і країни, в якій живеш… 

До Дня української мови та писемності...