МНОГАЯ ЛІТА, ІВАНЕ ПЕТРОВИЧУ!

Іван Петрович Котляревський – зачинатель нової української літератури

 Коли у дописі на блозі йдеться про конкретну історичну подію чи про творчу особистість, зрозуміло, що звертаєшся до всесвітньої мережі Інтернет. З посмішкою пригадуєш роки навчання й години проведені у читальних залах бібліотек та занурюєшся у море інформації. Та й тут не все так просто – якісний контент треба ще пошукати, потім творчо підійти до нього, опрацювати  – і, врешті-решт, матеріал для блогу готовий. Прагнеш зробити все якнайкраще, щоб було не соромно чуже (дуже умовне поняття) видавати за своє.
А буває, що натрапляєш на ідеальний матеріал, і розумієш, що будь-яке втручання в текст зруйнує цю магію…
З нагоди 251-ої річниці Івана Петровича Котляревського та з дозволу Сергія Осоки, з посиланням на сайт OPINION Так думає Україна, розміщуємо на блозі частину з матеріалу «Іван Котляревський започаткував нову українську літературу… жартома». 

«Біографії здебільшого дуже серйозні, часом аж надто серйозні. Герої біографій – такі мудрі, сивочолі, такі світочі духу, подекуди змучені власним життям і боротьбою. Біографії вдягають своїх героїв у рушники, а тире між датою народження і смерті – своєрідна підсумкова риска, після якої важко сказати про героя щось нове. Майже неможливо буває виборсатися з монументальних шкільних стереотипів та побачити за біографією живу людину.
«Іван Петрович Котляревський – зачинатель нової української літератури…». Так і уявляєш, як він сідає за стіл, акуратно розкладає папір, ставить на краєчку каламар, вмочає перо: «Ну, я зачинаю!».. Лунає велична музика, у повітрі літають блискітки, купідони несуть із неба лавровий вінок…
Насправді все було не зовсім так. Насправді все було зовсім не так!..»

Гадаю, Івану Петровичу би сподобалося. Що скажете?.. Переходьте за посиланням. Читайте… 


Многая літа, Іване Петровичу!

Коментарі