ВДВ

 

Які книжки найбільше подобаються дітям? Насамперед ті, на сторінках яких діти постають правими та рівними світу дорослих, ті, де дорослі не хизуються в мільйонний раз тим, наскільки вони досконалі, розумні, справедливі  і взагалі, краще знають, як усе повинно бути… 
Він – один із найвідоміших і найкращих дитячих письменників минулого століття. Ним зачитується весь світ, а 9 з його книг у 2003 році потрапили до списку кращих книг за версією ВВС, і дивує, що лише 9. Прикро, бо більшість із нас, дорослих, з об'єктивних причин не читали цих творів у дитинстві,  нині  ж навряд чи хто наважиться  на таке читання... Хоча мають таку змогу батьки п'ятикласників - один із його творів включено до шкільної програми з зарубіжної літератури. Із власного досвіту - якщо читання більшості творів зі шкільної програми часто перетворюється на нудний та затяжний процес, то тут все навпаки...
Дитячий письменник, кіносценарист, військовий пілот, колумніст «The New Yorker», норвежець, валлієць, друг Гічкока, Флемінга та Гемінгвея – це все про Роальда Дала (1916 – 1990).
Роальд Дал як ніхто знав, про що він пише. Саме його геть нещасливий шкільний досвід був тим матеріалом, який вже дорослим письменником він перетворив на огиду до свавілля й винахідливість у покараннях для міс Транчбул з «Матильди», тіток Джеймса з «Джеймса і гігантського персика», для Найбільшої та Найголовнішої Відьми Всіх Часів з «Відьом», людожерів з «ВДВ, або Великий Дружній Велетень» та інших злодіїв, з якими вже друге чи третє покоління дітей з насолодою розправляється на сторінках його книг.
А ще Роальд Дал був переконаний, що знайти щось хороше можна у всьому, навіть у страшному, трагічному й сумному.

P.S. Сьогодні – 13 вересня – річниця від дня народження письменника, то ж був фактографічний привід згадати про нього. Та, насправді, прикро, коли ми говоримо про когось лише із нагоди його річниці...
Читаймо, бо ми того варті! 

Коментарі